Воркшоп «Флешмоб як сучасна форма організації дозвілля учнів у позаурочний час»

Воркшоп «Флешмоб як сучасна форма організації дозвілля учнів у позаурочний час»

Сєрба Т.С.

голова МО класних керівників

Великосеверинівської ЗШ І-ІІІ ст.

Кіровоградського району

Мета: підвищити рівень поінформованості класних керівників про сучасні форми організації дозвілля учнів у позаурочний час.

Завдання:

1. Розкрити поняття та суті флешмобу.

2. Ознайомитися зі словником термінів, що використовуються під час організації флешмобів.

3. Розробити структурний принцип організації флешмоб-акцій, особливості проведення у часі і просторі.

Кількість учасників: 10-25 осіб

Обладнання: фліп-чарт або дошка, аркуші паперу А 1 – 4 шт. , інформаційний матеріал (додатки), кольорові стікери, фломастери, м`яч, ноутбук, проектор,

Термінологія: воркшоп, флешмоб, мобер.

Хід засідання

І. Вправа «Ми з тобою схожі...» (Час виконання – 3 хв.)

Мета: допомогти всім присутнім виявити спільні риси, що єднають їх з іншими людьми.

Виконання вправи Група сидить у колі. Станьте посеред кола і запросіть у коло когось із присутніх, базуючись на якійсь схожості з собою наприклад: «Наталю, вийди, будь ласка, до мене, бо ми з тобою схожі тим, що живемо обоє в Україні/ однакового зросту/ маємо веселу вдачу…». Ця особа ловить м`яч, виходить до вас у коло – і далі ще когось запрошує, називаючи своє бачення схожості. Гра продовжується доти, поки вся група не буде в колі.

Питання для обговорення:

- Чи важко було знаходити спільне між собою та іншою людиною?

- На що спрямована ця вправа?

- Що нового ви дізналися виконуючи вправу?

Підсумок: Між людьми більше спільного, ніж відмінного. Пам’ятаймо: ми всі люди, всі мріємо бути щасливими, всі вчимося (або вчилися) в школі, проживаємо в Україні, на планеті Земля, в цій частині Всесвіту… І всі ми певною мірою залежимо один від одного, взаємодіємо між собою.

ІІ. Фрагмент групової роботи (Час виконання – 10 хв.)

Інформаційна довідка:

Воркшоп (англ. workshop – майстерня) – це колективний навчальний захід, учасники якого отримують нові знання та навички в процесі динамічної групової роботи. Кожен із учасників приходить на воркшоп зі своїм унікальним й неповторним досвідом у сфері професійної або творчої діяльності та індивідуальним поглядом і ставленням до тих чи інших професійних або творчих проблем. Головна відмінність воркшопа від майстер-класу – це форма його проведення. Майстер-клас – це демонстрація митцем своєї майстерності. Натомість воркшоп – це захід, на якому учасники отримують знання самостійно. В рамках воркшопа слухачі перетворюються на учасників, у них з’являється можливість активної та відкритої взаємодії між собою. Воркшоп завжди практично орієнтований, це, по суті, обмін досвідом фахівців.

Мотивація навчальної діяльності

На сучасному етапі форми позаурочної роботи досить різноманітні. Стрімке зростання інформаційних технологій змінює сам формат співпраці учня й учителя, дає можливість оперативно реагувати на будь-які прояви в підлітковому й молодіжному середовищі, зацікавлювати дітей близькими й зрозумілими їм сучасними формами роботи.

Вдало підібрана форма виховного заходу зосереджує увагу, викликає зацікавленість аудиторії, створює умови для повноцінного засвоєння змісту, виявлення і розвитку творчих здібностей учасників заходу. Що кращу, чіткішу форму має захід, то ефективнішим буде його освітньо-виховний результат. І навпаки, невиразна, шаблонна форма, позбавлена елементів новизни, творчості, неспроможна активізувати увагу відвідувачів, викликати у них інтерес і забезпечити якісне сприйняття інформації.

У практиці виховної роботи з’являються такі новітні явища як квест, флешмоб і буккроссинг, вебінар, воркшоп, які набувають все більшої популярності.

В позаурочній роботі з учнями флешмоби доцільні як акції короткочасні, що можуть охопити велику групу учнів та зафіксувати увагу дітей на якихось важливих явищах. Їх можна проводити як із виховною метою так і з розважальною, оздоровчою, щоб зняти, наприклад, емоційну напругу, чергувати розумову діяльність і фізичну активність.

Інформаційна довідка:

Флешмоб (від англ. flash – спалах, мить, mob – натовп; перекладається як "миттєвий натовп") – це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через сучасні засоби комунікації, в якій велика група людей (мобери) з’являється в громадському місці, виконує заздалегідь обговорені дії (сценарії) і потім розходиться.

Завдання для груп:

Дослідити та схематично (на плакаті) узагальнити інформаційний блок групи; презентація блоку.

І група :

Завдання №1. Визначити загальну мету проведення флешмобів.

Орієнтовна відповідь:

• звернути увагу до соціально значущої проблеми ;

• викликати у випадкових глядачів цікавість, бажання дізнатися, що відбувається.

• розвага, порушення повсякденного ходу життя;

• відчуття причетності до спільної справи;

• самоствердження;

• відчуття себе вільним від суспільних стереотипів поведінки.

Завдання №2. Ознайомлення зі словником жаргонізмів флешмобів.

Довідка:

Мобер- («Флешмобер») людина, що бере участь у флешмоб-акціях;

Афтерпаті- (скор. АП англ. after party) — зустріч моберів після акції;

Медіа-группа- («Знімальники») офіційні представники ФМ-організацій, що займаються зйомкою ФМ-акцій;

Мобити- («Мобитися») брати участь у ФМ-акціях;

Мобплейс- місце проходження ФМ-акції;

GFM- («Global Flash Mob») всесвітня ФМ-акція, у якій бере участь максимальна кількість країн і міст;

Політ-моб- («Соціальний моб») — акції соціальної й політичної спрямованості.

ІІ група

Завдання №1: Дослідити особливості флешмобу.

Орієнтовна відповідь:

1. Флешмоб поза рекламою, поза політикою, поза економікою (ніхто з учасників не платить і не отримує грошей).

2. Дія повинна здаватися спонтанною (учасники не збираються в місці події до початку акції).

3. Збір учасників зазвичай здійснюється за допомогою Інтернету або сучасних засобів зв’язку (наприклад, sms-розсилка).

4. Фіксований час початку і закінчення проведення (кожен із моберів повинен точно виконати вказану в сценарії часову рамку, годинники учасників мають бути синхронізовані).

5. Повинно скластися враження, що мобери такі ж випадкові перехожі, як і будь-які інші (не спілкуватися один з одним до, під час і після акції в місці проведення).

6. Точне дотримання сценарію.

7. Флешмоб не повинен викликати негативних емоцій, агресивної реакції випадкових глядачів.

8. Дії моберів не мають суперечити існуючому законодавству України.

9. Флешмоб розрахований на випадкових глядачів у громадських місцях, викликаючи почуття несподіваного зацікавлення. Кожен може приєднатися до події.

10. Після акції необхідно миттєво розійтися з місця події в різні сторони, не подаючи вигляду, що сталося щось незвичайне.

Завдання №2

Проблемне питання: у чому відмінність флешмобу від інших форм групової роботи?

Орієнтовна відповідь:

• спосіб організації за допомогою засобів масової комунікації;

• анонімність;

• швидкість зібрання;

• короткотривалість; раптовість;

• стихійність; інколи абсурдність дії; повна демократія;

• повна відмова від будь-яких комерціалізованих відносин.

ІІІ група

Завдання №1: класифікувати форми проведення флешмобу.

Орієнтовна відповідь:

– за масштабом прояву: глобал-моб (охоплює декілька міст чи країн) та моб (звичайна одноразова акція в одному місці );

– за способом організації: за допомогою Інтернету, мобільних телефонів;

– за способом залучення допоміжних засобів: авто-моб (залучення засобів пересування) і звичайний моб;

– за спрямованістю акції: арт-моб (мистецького спрямування), соціал-моб (соціального спрямування) та моб (розважального спрямування);

– за середовищем прояву: І-моб (акція, що провидиться в Інтернеті), смс-моб (акція, що проводиться за допомогою смс-повідомлень у телефонах користувачів мобільним зв’язком), реал-моб (акція в реальному вимірі);

– за цільовим призначенням: фан-моб (як розвага для молоді) та смартмоб (флешмоб ідеологічного спрямування).

Завдання №2

Проблемне питання: у чому пріоритетність такої форми роботи з учнівською молоддю?

Орієнтовна відповідь: Флешмоб як форма соціальної дії формує у молодих людей позитивну мотивацію до суспільно важливої діяльності, ініціативність, сміливість, винахідливість, здатність комунікувати та ін. Попри несприйняття його частиною громади це один з найдинамічніших методів згуртування громади.

ІV група

Завдання №1: Визначити етапи організації флешмобу.

Орієнтовна відповідь:

1) Визначення проблеми.

2) Розробка робочого варіанта сценарію флешмобу.

3) Пошук додаткових учасників за допомогою засобів масової комунікації , постійний зв’язок з ними, збори на репетиції, створення образів учасників, пошук, розробка костюмів тощо.

4) Відеозйомка та монтаж відеоролика зі флешмобом.

Завдання №2

Проблемне питання: які традиції проведення флешмобів втратили актуальність?

Сьогодні втратили актуальність 2 традиції проведення флешмобів:

1. Флешмоб - це для молоді. Насправді до них залучаються громадяни усіх прошарків населення та вікових категорій (ректори вузів, топ-менеджери, духовенство)

2. Флешмоб - вуличне дійство. Чимало з них проводяться в межах віртуальної реальності, шляхом поширення закликів, фото, зміна аватарів.

(Після презентації кожної групи)

• Запропонувати власну ідею проведення флешмобу, продемонструвати її.

(Демонстрація учасниками виконання практичного завдання)

Перегляд відео - флешмобу «Безпечна дорога до школи».

ІІІ. Узагальнення здобутих знань:

Приклади флешмобів:

• «Поетичний флешмоб». На перерві, у заздалегідь призначеному місці встановлено вільний мікрофон, збираються учні, вчителі, що декламують поезії.

• Вишиванковий флешмоб «Вишиванка-код нації»

• «Живий тризуб», «Рушник єдності». . Звичайно, такі заходи допомагають виховувати патріотизм, почуття гідності за власний народ і державу.

• «Крижані обливання» з передаванням естафети заради збору коштів на потреби армії та у благодійний фонд допомоги дітям, хворих на онкозахворювання.

• «Здорова дитина – здорова нація!». Молодь – за здоровий спосіб життя.

• На підтримку Ше.Fest стартував відео-флешмоб “Відео.Кобзар”

Всеукраїнський фестиваль Тараса Шевченка Ше.Fest, який відбувся цього року 13-14 серпня втретє– запрошує українців долучитися до проекту “Відео.Кобзар”.

• «я НеБоюсьСказати». Ініціатор - Анастасія Мельниченко. Флешмоб проти замовчування насилля.

Для широкого загалу результатом акції є те, що в суспільстві знову раптом заговорили про ратифікацію Стамбульської конвенції (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами).

ІV. Рефлексія: Вправа «Рюкзак» (Час виконання - 2 хв.)

1. Присутні малюють самих себе, які повертаються додому з рюкзаком за плечима. У рюкзаку лежить все те, що вони хотіли б взяти з собою додому.

2. Вони повинні згадати все, чому вони навчилися і що хотіли б зберегти. В їх рюкзаку можуть лежати книги, фотографії, почуття, люди, ідеї, новий світогляд, сила, яку вони придбали, подолавши труднощі, моральні цінності.

3. Вони також можуть зобразити лежачим на землі те, що вони хочуть залишити. Це можуть бути шкідливі звички, старі ідеї, труднощі, погана їжа, недосипання - все, що завгодно.